Рух до щастя
Народитись. Вчитись. Дорослішати. Пізнавати світ. Планувати. Жити за планом. Робити все обдумано. Розписувати кожну годину. Не порушувати правил. Ставити цілі. Добиватись їх. Бути другом. Знаходити цікавих людей та потрібні зв’язки. Будувати кар’єру. Бути завжди у формі. Мати сильний характер. Бути особистістю. Самовдосконалюватись. Бути проінформованим у всіх питаннях. Мати власну думку. Все встигнути. Завжди бути вчасно там де треба. Прагнути більшого. Не сидіти на місці. Знати етикет. Мріяти. Втілювати мрії у життя. Подорожувати. Вивчати мови. Відпочивати. Закохуватись… Закрутилась голова. Чи це не забагато? Чи є межа цьому у сучасному світі? Чи просто потрібно зупинитись і бути щасливим.
14 коментарів
Бла-бла-бла, яка складає основну частину біографії.
… і бути щасливим.
Достатньо.
Ось ви зараз щасливі? На всі 10 із 10?
Такі взагалі суспільства реальні?
І що б це мав бути за індивід? Особа, що чекає на сприятливі умови і своє так зване щастя зовні?
Де гарантія, що обрана для пмж країна відповідатиме поставленим вимогам? Все чи майже все, що ми знаємо про зарубіжжя базується на чиїхось розповідях, путівниках, статтях, репортажах і роликах, які мають суб"єктивний характер і тому милому факту, що добре там де нас нема.
Чи то тре їздити по глобусу доки не знайдеться шось, нехай не найкраще, але придатне?
Це я до чого веду — при чому тут менталітет?